Моє портфоліо

         

Матвійчук Тетяна Миколаївна

вчитель початкових класів  Шотівської ЗОШ І-ІІІ ступенів 

Освіта: вища. Закінчила Херсонський педагогічний інститут         ім.Н.К. Крупської в 1994 році за спеціальністю: «Вчитель початкових класів»

стаж роботи: 26 роки

категорія: І

 Моє життєве кредо:   мети досягає той, хто її прагне

Педагогічне кредо:

«Хай буде вчитель

Дзеркалом добрих звичаїв:

і чого навчає або навчати

збирається , те саме ,як

на зразкові , хай показує

на самому собі.»

Мій життєвий принцип:

Ніколи не зупиняюсь на досягнутому.

Моя педагогічна філософія:

o   Розвивати, навчати і виховувати особистість одночасно.

o   Створення здорового мікроклімату в дитячому колективі, формування позитивних емоцій,взаємин їх регулювання та корекція.

o   Створення умов для розвитку інтелекту школярів, їхніх здіб-ностей, пізнавальних інтересів.

o   Сприяти самореалізації особистості та всебічному розвитку.

o   Враховувати індивідуальні, вікові та психологічні особливості учнів

                                   Резюме

Особисті дані: Народилася у с.м.т. Іванівка  Іванівського району Херсонської області  46  років, заміжня,  є дитина.

Мета: Набуття кваліфікації і життєвого досвіду , стабільність організації, мати дружній коллектив, набути професійний ріст в навчально – учбовому закладі.

Трудовий досвід:   У Шотівській ЗОШ І-ІІІ ступенів працюю з         1993 року,  22 роки,  вчителем початкових класів.

Нагороди: 1992 рік, 2001рік -  Грамоти Іванівського відділу освіти, 2009 рік – грамота дирекції Шотівської ЗОШ І- ІІІ ступенів.

Навички: Робота з  Windows, робота з програмами MS Office, Internet - користувач, маю сертифікат Intel  “ Навчання для майбутнього ”Ділове спілкування, робота з людьми. Терпіння, розсудливість, людяність, толерантність. Комунікабельна , відповідальна, старанна, тактовна, уважна, цілеспрямована, неконфліктна, ініціативна; здатність до аналітичного і творчого мислення, швидко навчаюсь новому.

Мови: Українська – рідна, російська – вільно.

Інтереси: Психологія,  музика. Люблю готувати,  цікавлюся усім новим та оригінальнім, читаю пізнавальну літературу, люблю працювати з дітьми.

Моя проблема:

Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів

      Сьогодні дедалі в діяльності початкових класів утверджується ідея практичної спрямованості курсу української мови. А це вимагає активної мовленнєвої діяльності молодших школярів у навчальному процесі, оскільки виховання соціально активної, духовно багатої особистості неможливо здійснювати без опанування нею рідною мовою й мовленням в усіх її функціях.

Як зазначено в  новому Державному стандарті початкової освіти, "мета і завдання цього навчального предмета (української мови) у початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів ─ умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці." Як бачимо, молодші школярі за чотири роки навчання у початковій школі повинні оволодіти усним і писемним мовленням на такому рівні, який би дозволяв їм вільно і без перешкод спілкуватися з однолітками та дорослими на будь ─ яку тему, доступну для їхнього віку та розуміння.

Розвиток зв’язного мовлення ─ провідний принцип навчання рідної мови в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Програмою передбачається набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне і монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак найважливішим завданням є розвиток уміння здійснювати всі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), на що й наголошується в програмі середньої загальноосвітньої школи. Робота над правильною вимовою, чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням, над орфографічно грамотним письмом має стати основою кожного уроку. 

Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрями:

· вдосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої мовної культури;

· збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів;

· уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації і мети висловлювання;

· послідовно і логічно викладати думки;

· удосконалення граматичного ладу мовлення учнів;

· оволодіння нормами українського літературного мовлення; 

· засвоєння найважливіших етичних правил спілкування.

Ці напрями роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів мовленнєвої компетентності.

Дуже важливо, щоб наймолодші школярі пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів, їх найтонші відтінки. А коли дитина зрозуміє і відчує красу рідного слова, вона відчує любов до мови. Розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні всі діти. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб розвинути мову учнів, збагатити її, навчити любити, пишатися нею.

Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення включає в себе роботу:

· над окремими словами;

· над словосполученнями і реченнями;

· над зв’язним мовленням.                 

 Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не повинно проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника дітей, упорядкування словникової роботи, нарешті , активізація словника учнів. 

Як відомо, методика словникової роботи передбачає чотири основні напрями:

1. збагачення словника учнів новими словами і розширення його за рахунок нових значень уже відомих лексем;

2. уточнення словника, яке передбачає пояснення значень слів ─ паронімів, слів ─ синонімів, антонімів; засвоєння багатозначності, лексичної сполучуваності слів, засвоєння слів ─ омонімів;

3. активізація словника, тобто переведення слів із пасивного словникового запасу учнів у активний;

4. витіснення із вживання не літературних слів, переведення їх із активу в пасив.

З перших днів навчання в школі  працюю над розвитком активного словника учнів, бо це дуже знадобиться у майбутньому житті, допоможе їм правильно та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Коли дитина не шукає слів для висловлювання своєї думки, вона позбавлена багатьох комплексів, а тому завжди активна в розмові, оперуючи потрібними словами і мовними зворотами. А такий результат досягається тоді, коли дитина не тільки чує і бачить слово, а відчуває і розуміє його значення, знає, коли і як це слово треба вжити.

Мовленнєвий розвиток учня ─ це дуже важлива умова його успішного навчання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах. Забезпечити мовленнєвий розвиток молодших школярів ─ це означає навчити їх грамотно висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись норм української літературної мови. Щоб розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна клопітлива робота над оволодінням основними мовними нормами. У цій роботі головне місце посідає збагачення словникового запасу учнів. Засвоюючи нові слова, учні вчаться правильно їх вимовляти, наголошувати, пояснювати значення, удосконалюючи

  звуковимову, яка є складовою частиною мовленнєвого розвитку, мовної культури. Мовленнєвий розвиток, якого досягли діти у початкових класах, забезпечує основу подальшого навчання і виховання молоді, зумовлює професійну діяльність дорослої людини. Школа має готувати дитину до майбутнього життя і праці. Якщо

учень досконало вивчить мову, то в майбутньому зможе брати активну участь у суспільному житті країни, бо тільки у розвиненому мовленні формуються вміння користуватися новими засобами, виражати сприйняте, передавати іншим набуті знання. 

"Учитель покликаний використовувати всі можливості, щоб саме в роки дитинства донести до свідомості й серця найтонші відтінки барв, пахощі слова, щоб рідне слово стало духовним багатством дитини," ─ зазначав В.О.Сухомлинський. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагороджування її почуттів, душі, думок, переживань є краса і велич, сила й виразність рідного слова. Тому вчителям особливу увагу слід приділяти розвитку усного і писемного мовлення. А для цього потрібно постійно розширювати життєвий досвід учнів: вчити їх спостерігати, уявляти, творчо мислити й відчувати, оцінювати і узагальнювати, а потім передавати словом усе побачене, почуте, пережите.

У Концепції загальної середньої освіти зазначається, що" освітніми результатами початкової школи є повноцінні мовленнєві, читацькі уміння і навички…"Як бачимо, на першому місці серед інших умінь і навичок, яких повинні набути молодші школярі за час навчання у початковій школі, є комунікативні .Це ще раз свідчить про те, що комунікативний розвиток був і залишається важливою умовою успішного навчання учнів початкових класів.

Відповідно до освітньої галузі "Мова і література" нового  Державного стандарту початкової загальної освіти українська мова будується за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною. Мовленнєва змістова лінія, яка є основою, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи і дошкільному віці, а також формуються і удосконалюються види мовленнєвої діяльності, які пов’язані з писемним мовленням. Читання ─ один з основних компонентів розвитку мовленнєвої діяльності школярів, один із важливих засобів формування особистості. Тому так важливо саме в початкових класах сформувати в учнів технічну сторону читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра. Розвиток мовлення у молодшого школяра виявляється в тому, що в нього виробляється навичка читання, тобто досить швидке і правильне пізнання літер та їх поєднань, і перетворення побачених знаків у вимовлені звуки, звукосполучення, тобто у слова. У різних видах і формах роботи з мовленнєвим матеріалом розвиваються логічне мислення і зв’язне мовлення школяра. У цьому процесі основне значення має засвоєння учнями багатьох життєвих і спеціальних термінів та мовних зворотів. Знання навчального матеріалу, наукових термінів і вправляння в їх різноманітному застосуванні ведуть до успішного формування в

дітей нових наукових понять. Для цієї роботи використовую насамперед аналіз, абстрагування й узагальнення; розвиваю в дітей гнучкість мислення та мову.
Особливе значення для розвитку мовлення має перехід учнів 2-4 класів до літературного читання. Як наголошує Л.С. Виготський, у процесі читання художніх текстів відбувається не просто засвоєння прочитаного, а усвідомлення свого ставлення до творів мистецтва або формування нових знань через своєрідний діалог між автором і читачем на основі тексту. Тому, опрацьовуючи будь ─ який жанр художнього тексту на уроці, я, виходячи з рівня розвитку дітей класу, спонукає їх знаходити через форму слова позицію автора, формулювати етичні та естетичні оцінки дійових осіб, ставити себе на місце того чи іншого персонажа, уявно діяти за нього і передавати головний сенс його діяльності через творчу розповідь.
Кожний навчальний предмет має свій зміст і термінологію, засвоюючи яку учень збагачує словник і розширює розумовий кругозір. На будь ─ якому уроці я має змогу спеціально розвивати мовлення учнів і збагачувати їхній словниковий запас. Джерелами збагачення словникового запасу учнів стають:сама навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал, наочні посібники, технічні засоби, які використовую у ході розповідей та бесід з учнями. Під час читання словниковий запас молодших школярів активно поповнюю  прикметниковими і дієслівними формами, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними та яскравими. Важливим є те, що дитячий словник збагачується не тільки кількісно, а й якісно. Під час уроків читання збільшується питома вага лексики, яка відображає суспільно ─ політичні відносини. Статті для читання та художні ілюстрації ознайомлюють дітей з новими словами в галузі науки, техніки і культури, трудової діяльності людей, назвами рослин, тварин, предметів побуту. Поповнюється лексика, пов’язана з різноманітною діяльністю самих дітей, як на уроках, так і в позаурочний час.

При роботі з розвитку мовлення використовую такі завдання, що   сприяють не тільки  розвитку мовлення, а й  мислення дітей :

          - як назвати речі одним словом?;

          - скласти речення за поданою схемою і малюнком;

          - вікторини “З якої казки ?”;

          - впізнати слова за їх ознаками ( руда, хитра, пухнаста, хвостата-лисиця);

          - розподіл предметів на групи;

 - інсценізації уривків з казок;  - продовжити казку

 - роздуми над прослуханими творами;

                 - гра  „Склад загубився”;

         (із „загублених” складів скласти слово і пояснити його лексичне значення);

          - скласти казку за серією ілюстрацій;

 - пояснити лексичне значення багатозначних слів (лисички), скласти з         ними речення;

- словесне малювання до творів;

   - відтворити ситуації типу „У магазині “, т. д.;

     - відгадування загадок і об¢єднання слів-відгадок одним поняттям;

     - доповнення речень;

       Пес Бровко пішов на став,

       Вудкою ляща ... ( спіймав ),

       Вдома він уху зварив,

       Всіх до столу ... (запросив);

       - ігри типу “Ми - ввічливі діти “;

       - ігри типу „Знайди  „зайве” слово”,  „Знайди „зайвий” предмет”;

        характеристики казкових героїв;

       - закінчити речення за поданим початком:

          Галинка та Сашко прибирають у ... (класі ).

          Сашко поливає .. ( квіти ).  Галинка підмітає  ... (підлогу ).

          Діти гарно ... ( працюють ).

 З перших днів перебування дитини в школі перед нею стоїть завдання навчитися висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.

  Тому навчальними ситуаціями слід спонукати учнів до безпосередніх висловлювань (створення власних текстів), заохочувати до складання казок, віршів, придумування своїх фіналів до казок і оповідань .А оскільки у дітей різний мовленнєвий розвиток, то ініціатором і творчим лідером стає саме вчитель .

  Слід збагачувати мову дітей, використовуючи різноманітні творчі завдання:

   - допомогти Білочці зібратися до школи ( скласти в портфель навчальне приладдя і пояснити його призначення );

   - відгадати загадки, скласти речення із словами-відгадками;

    - ігри типу „Переплуталка”;

    - ігри типу „Хто виконує такі дії ?” ;

      Літає, цвірінькає ... ( горобець ).

      Літає, дзижчить ... ( комар ).

       Плаває, ґелґоче ... ( гуска ).

       Кудахче, клює ... (курка ).

      Ходить , мукає ... (корова).

      - складання діалогів;

   - складання загадок, лічилок, скоромовок, і т. д.

 У процесі спілкування і навчання значну увагу приділяю розвиткові навичок культури мовлення : не втручатися у розмову дорослих, не перебивати товариша, не опускати голови при розмові, дивитися в очі співрозмовника, спокійно слухати оповідача, не допускати грубого тону, не жестикулювати руками.  Для цього включаю теми з розвитку мовлення подібного типу :

   „Поняття про мовлення і спілкування “,

   „Форми спілкування засобами мовлення “,

   „Мовлення як засіб впливу на поведінку людей “,

    „Поняття про усне й писемне мовлення “,

    „Уявлення про забарвлення голосу “,

     „Поняття про гучність голосу “,

     „Як треба поводитися під час розмови “ і т. д.

Веду  роботу по формуванню навичок усного переказу. Діти вчаться працювати над різними типами переказів : детальний, вибірковий, стислий, творчий . Кожен з цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику . Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв¢язному мовленню.

  Основними завданнями усного переказу є :

- активне і цілеспрямоване збагачення та удосконалення мовлення учнів,

- безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів,

- розвиток логічного мислення,

- розширення кругозору учнів,

Для переказу рекомендую  використовувати матеріал, який учні бачили по телебаченню, чули від дорослих, прочитали в книжці чи журналі .

При роботі з різними типами розвивальних завдань до предметів за основу взято логічні операції, без яких неможливо розвивати мовлення дітей: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно - наслідкових зв¢язків:

 - відгадати загадку

             „Білий зайчик стрибає по чорному полю”.

                           ( крейда і дошка );

 - інсценізація різноманітних життєвих ситуацій та пояснення дій персонажів;

 - ігри типу  „Хто яку роботу робить ?”;

 - за видовими поняттями встановлення родових ( ложка, тарілка, чайник - посуд);

  - ігри типу “Хто чим славиться ?”:

  Соловейко - ... ( пісню ),

  джерельце - ... ( своєю водою ),

  колосок - ... ( зерном ),

  сонечко - ... ( ласкою і теплом ) ,

  квітка - ... ( красою і ніжним запахом ),

- ігри типу “ Ознаки зими “ ( весни, літа, осені ),

- ознайомлення з творчістю майстрів рідного краю,

 - вікторини, кросворди, ребуси.

 Оскільки поняття „розвиток мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення лексичного запасу, формування умінь зв¢язно висловлювати думку в процесі говоріння і на письмі, то не можна назвати жодного з уроків, жодного з етапів уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення школярів.

Мною були проведені відкриті уроки з математики «Таблиця ділення на 7. Розширена задача на спосіб зведення до одиниці.» та з української мови «Змінювання дієслів минулого часу.»

Я – класний керівник 3 класу. З цим класом третій   рік. У класі 9 учнів. З них  троє хлопчиків і шестеро дівчаток.

  

Були проведені такі відкриті виховні години: «Твої права й обов`язки », «Люби і знай свій рідний край», «Чорнобильські дзвони».