Методична скарбничка

Нестандартні уроки

    Існують такі групи нестандартних уроків, які я використовую у своїй практиці:

-        уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю);

-        уроки народження та реалізації нових ідей (урок-казка, театралізований урок);

-        уроки дослідження світу (урок-екскурсія, урок-експедиція);

-        уроки з ігровою загальною основою (вікторина, КВК);

-        уроки зі зміною стандартих способів організації (семінар, залік, урок-моделювання);

-        уроки з оригінальною організацією (  урок взаємного навчання, урок-монолог);

-        уроки – аналогії певних дій (урок-суд. урок-аукціон);

-        уроки побудовані за аналогією з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження) 

     Незважаючи на таке величезне розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило характерні: колективні форми роботи; інтерес до навчального матеріалу; вагомість творчої складової; активізація пізнавальної діяльності, партнерський стиль взаємин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання.

     Для нестандартих уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових данних.

    Розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці можу організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а  вчитель керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.

Форми організації навчання для нестандартного уроку

    Існує п`ять типів форм організації навчання для нестандартного уроку.

1.   Урок-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК)

Такі уроки передбачають поділ дітей на групи, що змагаються між собою, проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.

2.   Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання).

До них звертаюся, щоб оцінити рівень засвоєння найскладніших розділів навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, ознайомлення з додатковою літературою. Проводю їх на прикінці семестру, навчального року.

3.   Уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції).

 Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудіторією, обговорення або доповнення виступів опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи.

4.   Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної діяльності).

Пробуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву школярів. Особливо цінними такі уроки є для учнів 1-2-х класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.

   Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності.

5. Уроки-подорожі, мандрівки пов`язанні з виконанням учнями певних ролей, створення відповідного оформлення, умов проведення.

    Важливою складовою з учнями, які характеризуються особистісною ціннісністю ре­ального практичного функціонування, є підвищення їх­нього рівня розуміння умовності мови, переносного значення слів, навчання встановлювати зв'язки не тільки зовнішнього, а й внутрішнього характеру. То­му до конкретної навчальної діяльності залучаю аналіз образних висловлювань, доступ­них розумінню молодшого школяра. З цією метою пропоную скористатися розробленими мето­диками "Прислів'я" та "Метафори".

                               Методика "Прислів'я"

Як мовний матеріал можна використати набори карток із трьома висловлюваннями. Поставлене зав­дання: "Викреслити зайве і пояснити свій вибір" створює широкі можливості для розвитку логічного мислення і мовлення учнів у процесі роботи в гру­пах, у парах.

1.     Багато диму - мало тепла.
Нема диму без вогню.

Як вігер не дме, то й листя не шелестить.

2.     Не вилітала ворона змолоду у вирій, то й не полетить
і на старість.

Ворона хоч мала, рот великий. У всякої пташки свої замашки.

Кожен вітер по-своєму дме. Усяка пташка свої пісні має. Кожен дубок хвалить свій чубок.

Тільки рака горе красить.

Чи сяк, чи так, а не буде з риби рак. Не буде з хама пана.

5.     Ніхто не чув, як комар чхнув.
У гурті і комар - сила.

Малий гвинтик велику машину спинить.

6.     Куди вітер, туди й він.

Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє. Гуляй, вітре, по полю, а я буду з тобою.

7.     Горобці крупу з'їли, а синиця в клітку потрапила.
По горобцях з гармат не стріляють.

Не того вина, кого вдома нема.

8.     Лови журавля у иебі.
Шукай вітра в полі.

Натягай вітрила, поки вітер віє.

9.     Ти б, метелику, не дуже пишався: сам учора гусінню був.
За вами то й мене не видно.

Убрався в жупан і дума, що пан. ,

10.   Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.
Молоде орля, та вище старого літає.

Жолудь який малий, а з нього великий дуб виростає.

11.   Нема тіні без світла.

Від своєї тіні не сховаєшся.

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

12.   Кішиі смішки, а мишці слізки.

Так на світі ведеться: один плаче, а другий сміється. І кішка мишку любить.

13.   Заснула шука, та зуби не сплять.
Собака від злості свій хвіст кусає.
Собака собаку знає.

14.   Шия з намистом, а голова зі свистом.
Голова не на те, щоб тільки шапку носити.
Не голова, а два вуха і шапка зверху.

                           

                               Методика "Метафори"

Характер виконання завдання є ідентичним попе­редньому, але замість прислів'їв використовують ме­тафоричні словосполучення. Аналізуючи мовний ма­теріал, звертаю увагу на те, за якими зв'язками ди­тина співвідносить значення висловлювань: за зов­нішніми ознаками, виділяючи лише однакові слова, чи за внутрішніми, аналізуючи зміст, усвідомлюючи переносність значення окремих слів.

1.     Ведмежа послуга.    2.     Слизька людина.

Незграбний крок.     Мокра людина.

Шкода у справі.       Нещира людина.

3.     Кам'яне серце. 4.     Золота голова.

Жорстоке серце.      Розумна людина.

Сувенір із каменю.    Руде волосся.

5.     Золота людина.      

6.     Брудна справа.

                                                     Брудна сорочка.

7.Добра людина. Багата людина                  Нечесна справа.

8.   Залізний характер. Сильний характер. Залізний ключ

 9.     Рожева мрія.

Заповітне бажання. Рожева квітка. 11.    Гаряча точка.

2. Небезпечне місце. Місце під сонцем. 13. Сонячна усмішка. Привітна усмішка.

Сонце без хмар

.     Жива вода.

Чарівна вода.

Цілюща вода. 10.    Бойовий чоловік.

Розбитна людина.

Бойова зброя. 12.    Казкові прибутки.

Великі доходи.

Казкові історії. 14.    Молодий пеньок.

Зрубане дерево.

Вікові зміни.

15.    Блискавична відповідь. 16.    Теплі почуття.
Швидка відповідь.   Тепла вода.

Правильна відповідь.       Ніжне ставлення.

      Використання методик "Прислів'я" і "Метафори дає можливість учителеві здобути достовірну відповідь на питання, чи є для дитини зрозумілою умовність мови, і водночас провести роботу зі збагачення й уточнення словника. Для дітей із ціннісністю реального практично функціонування звичними є наочно-образне мислення, прикладний аспект предметних зв'язків. Отже спираючись на них маю я можливість пов'язти наочність або ситуацію з життям дитини, з навчальною мовлен нєвою ситуацією, спрямувати її хід на пошук незвчайного у звичайному, виявлення відомого й наповнення його новим змістом.

    

               Метод роботи - створення  проблемної ситуації.

      Створення проблемної ситуації на уроці стає пош­товхом для самостійного пошуку учнями власного рі­шення. Організація самостійного пошуку учнів у про­цесі навчання призводить до засвоєння нових знань та до розвитку мислення. Цей аспект дуже важливий для стимуляції навчання молодших школярів, я  використовую модель, що ілюструє етапи створен­ня проблемних ситуацій:

-      вплив на емоції та почуття учнів (здивування, хвилювання, бажання діяти та ін.);

-      мотивація практичної доцільності певного ма­теріалу;

-      вмотивованість сприйняття певного матеріалу як особистісно значущого.

Існує багато способів створення проблемних ситуа­цій. Це залежить від особливостей класу та специфіки виучуваного матеріалу.